Особенности избыточной проводимости и возможная псевдощель в сверхпроводниках FeSe

Автор(и)

  • А.Л. Соловьев Физико-технический институт низких температур им. Б.И. Веркина НАН Украиныпр. Науки, 47, г. Харьков, 61103, Украина
  • Е.В. Петренко Физико-технический институт низких температур им. Б.И. Веркина НАН Украиныпр. Науки, 47, г. Харьков, 61103, Украина
  • Л.В. Омельченко Физико-технический институт низких температур им. Б.И. Веркина НАН Украиныпр. Науки, 47, г. Харьков, 61103, Украина
  • E. Nazarova Georgi Nadjakov Institute of Solid State Physics, Bulgarian Academy of Sciences72 Tsarigradsko shosse Blvd., Sofia, 1784, Bulgaria
  • K. Buchkov Georgi Nadjakov Institute of Solid State Physics, Bulgarian Academy of Sciences72 Tsarigradsko shosse Blvd., Sofia, 1784, Bulgaria
  • K. Rogacki W. Trzebiatowski Institute of Low Temperatures and Structure Research, PASWroclaw, 1410 PL-50-050, Poland

DOI:

https://doi.org/10.1063/10.0001059

Ключові слова:

халькогеніди FeSe, магнетизм, надлишкова провідність, псевдощільовий стан, намагніченість, локальні пари.

Анотація

Досліджено температурну залежність надлишкової провідності σ ′(Т) в трьох полікристалічних зразках надпровідника FeSe0,94, які виготовлено за різною технологією. Отримані з вимірювань температурні залежності параметра Δ*(Т), який в купратах асоціюється з псевдощілиною, проаналізовано в моделі локальних пар. При високих температурах усі три зразки демонструють високий вузький максимум Δ*(Т) при Тs1 ~ 250К, який є типовим для магнітних надпровідників. Нижче Т≈ 225К залежності Δ*(Т) відрізняються. Практично в усьому інтервалі температур нижче Тs1 зразок S2, який був виготовлений методом твердотільної реакції й не містить домішок, демонструє Δ*(Т), типову для Fe-пниктидів. Виняток становить інтервал від температури структурного переходу Тs = 85 К до Тс, де Δ*(Т) має нетиповий широкий максимум. Аналіз отриманої залежності дає змогу говорити про відкриття псевдощілини в цьому зразку FeSe0,94 нижче Тs. Виготовлені методом часткового плавлення зразки S1, який містить 4 мас.% Ag, та S3, який має номінальну композицію, але містить включення ненадпровідної гексагональної фази, демонструють ідентичні Δ*(Т), проте відмінні від S2. На них виявлено ряд особливостей, які корелюють з температурами, при яких спостерігаються особливості на М(Т), і коефіцієнт Хола RH(T) декілька раз і взмінює знак при зменшенні Т, що вказує на зміну типу носіїв заряду в FeSe. Нижче Тs зразок S1 також демонструє форму Δ*(Т), яка нагадує псевдощілину, але спотворену впливом домішок Ag. На залежності Δ*(Т) зразка S3 нижче Тs практично немає максимуму, оскільки ненадпровідні домішки гексагональної фази перешкоджають утворенню спарених ферміонів у S3 поблизу Тс. Як наслідок, S3 має й мінімальну густину локальних пар <nn> = 0,26, яка була визначена шляхом порівняння Δ*(ТG)/Δmax поблизу Тс з теорією Пітерса−Бауера, а залежність Δ*(Т) не узгоджується з теорією. Максимальну <nn> = 0,47 має S1 імовірно внаслідок впливу домішок Ag. Зразок S2, що не містить домішок, має <nn>≈ 0,3, таку ж, як і в YBa2Cu3O7–δ, й обидві залежності Δ*(Т) для S1 та S2 узгоджуються з теорією в широкому інтервалі температур

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Опубліковано

2020-03-20

Як цитувати

(1)
Соловьев, А.; Петренко, Е.; Омельченко, Л.; Nazarova, E.; Buchkov, K.; Rogacki, K. Особенности избыточной проводимости и возможная псевдощель в сверхпроводниках FeSe. Fiz. Nizk. Temp. 2020, 46, 638-652.

Номер

Розділ

Статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 > >>