Spectroscopic studies of the superconducting gap in the 12442 family of iron-based compounds
DOI (Low Temperature Physics):
https://doi.org/10.1063/10.0019688Ключові слова:
point-contact spectroscopy, Andreev reflection, coplanar waveguide resonator, unconventional superconductivity, order-parameter anisotropy, iron-based superconductorsАнотація
Сполуки на основі заліза так званого сімейства 12442 дуже своєрідні в різних аспектах. Вони походять зі зрощення будівельних блоків 122 і 1111, демонструють велику анізотропію в площині та поза площиною, мають подвійні шари FeAs, розділені ізоляційними шарами, і загалом дуже схожі на двошарові купрати. Крім того, вони є стехіометричними надпровідниками через власнолегування дірками. Таким чином, встановлення їхніх надпровідних властивостей, зокрема, симетрії параметра порядку, є особливо актуальним для того, щоб зрозуміти, якою мірою ці сполуки на основі заліза можна вважати аналогом купритів. Розглянуто результати різних методів із поточної літератури та порівняно їх із нашими, отриманими в Rb-12442 шляхом поєднання точково-контактної спектроскопії відбиття Андрєєва та вимірювань надплинної густини на компланарному хвилевідному резонаторі. Виявляється, що сполука має принаймні дві щілини, одна з яких, безумовно, є вузловою. Детально обговорено сумісність цього результату з теоретично дозволеними структурами щілин, а також з іншими результатами в літературі.
