Rotating planets in Newtonian gravity
Ключові слова:
theory of the sounds of He II, principal objects in the solar system, planetary ringsАнотація
Варіаційні методи використано у застосуваннях гідродинаміки в особливих випадках. Потрібен такий метод, який був би досить загальним, щоб мати справу як з потенційними потоками, так і з вихровими потоками, з рідинами, що обертаються, в природі та лабораторії; він став доступним лише недавно. Особливу увагу заслуговує нова теорія звуків He II. Ця робота є однією з кількох, які спрямовані на перевірку та розвиток принципу дії для гідродинаміки у різних випадках. Ми вивчаємо моделі обертання планет, рідких тіл, які стискаються, в стаціонарному стані руху, що знаходяться під впливом фіксованого гравітаційного поля. Сподіваємося врахувати форму та швидкості течії з урахуванням розмірів екваторіальних опуклостей, кутову швидкість на екваторі та профілі щільності. Теорія застосовується до основних об’єктів Сонячної системи, від Землі та Марса до Сатурна з його знаменитим гексагональним потоком та характерною системою кілець. Планетарні кільця — непередбачена, але, як виявилося, природна та неминуча особливість динаміки; для пояснення їхнього існування не потрібні катаклізмічні події минулого. Цю роботу підготовлено для систематичного застосування нового принципу дії до детального вивчення планет. Даний винахід дає змогу перевірити універсальність теорії в астрофізичних додатках, але одночасно висуває деякі заперечення проти традиційних методів.